Тихо, тихо Дунай воду несе [3]

Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше. (2)

Вона чеше та й на Дунай несе:
"Пливи, косо, пливи за водою,
А я піду слідом за тобою.

Припливемо к зеленому лугу,
Скажу тобі всю свою притугу". (2)

Над Дунаєм явір зелененький,
Під явором коник вороненький. (2)

Під явором коник вороненький,
На конику козак молоденький. (2)

Ой він сидить, у скрипочку грає,
Струна струні стиха промовляє: (2)

"Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину. (2)

Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума хорошу дівчину." (2)